Бавовна – один із найстаріших матеріалів, які людина використовує у побуті. Історія пухкого дива почалась ще 8000 років тому. Першим регіоном, якому пощастило відчути усю м’якість цього дару природи, стала Індія. Жителі країни ароматних спецій називали бавовник квіткою, що дає шерсть. А у 1305 Джон Мандевіль у своїх оповідях про Індію згадував загадкову рослинку, на гілочках якої ростуть маленькі овечки. Саме ця, фантазійна версія і стала основою для назв бавовника по всьому світу. Найяскравішим прикладом веселої назви є німецький варіант – «baumwolle», що у перекладі означає «шерсть дерева».
Та щоб зрозуміти суть славнозвісної рослинки, варто трішки зануритись у ботаніку. Повітряний пух є плодом кущоподібної рослини – бавовника. Коли його квітка відцвітає, на її місці з’являється об’ємна коробочка, у якій неспішно дозрівають вкриті пухом насінинки. Після двох місяців ніження на сонці, коробочки відкриваються і можна збирати врожай.
Протягом тисячоліть люди збирали та очищали бавовну вручну. Один працівник за день був здатен зібрати 80 кг бавовни або очистити близько 8 кг. Велика трудомісткість сповільнювала масштаби поширення бавовни світом. Довгий час європейці бачили її лише у вигляді тканини і тільки уявляли казкову рослину, яка плодоносить декоративними овечками.
З часом бавовняні плантації з’явились на теренах як Європи, так і Америки. Але люди продовжували очищати волокна від насіння без допомоги техніки. Такий стан речей тривав аж до ХVIII ст., коли Елі Уітні подарував світові бавовноочисну машину, яка була в п’ятдесят разів ефективнішою за людську працю. З часом з’явилась і бавовнозбиральна техніка, яка замінювала 20 робітників. Такий прогрес спровокував стрімке падіння ціни на бавовну, що зробило її всесвітньо доступною. З того часу вона стала найпопулярнішою сировиною для ткання текстилю.
Що найцікавіше, бавовна є універсальною сировиною, яку можна помітити у складі понад 1200 товарів. Як колись, так і зараз волокна бавовника розділяють та сортують за довжиною: на короткі – до 8 мм, середні – від 8 мм до 20 мм та довгі – 20-25 мм. Волокна середніх розмірів (лінт) використовують, для виготовлення вати і навіть вибухових речовин. Та найбільш затребуваний крупний пух. Він є головним продуктом для пряжі бавовняних ниток, з яких потім народжується легендарний бавовняний текстиль.
Бавовняні або, як їх ще називають, котонові тканини підкорюють людські серця своєю природністю та приємністю. Люди довіряють їм свій добробут, адже натуральне ніколи не підводить. Звісно ж і у бавовни є недоліки, але плюси переважають.
Переваги бавовняної тканини:
- не має шкідливого впливу на здоров’я;
- легко фарбується;
- володіє хорошою гігроскопічністю (вбирає вологу);
- «дихає» та не парить;
- гіпоалергенна;
- приємна на дотик.
Недоліки бавовняної тканини:
- легко мнеться;
- має схильність до зсідання;
- після довгого перебування на світлі – жовтіє.
У скрині скарбів Interior Fabrics також є тканинки, в яких кожна ниточка є бавовняною. Чого лиш варті OTYLIA DELFT, JAPAN FIORE та GOYA. У їхній натуральній неймовірності хочеться розчинитись.
OTYLIA DELFT
Цікаві факти про бавовну:
- З бавовни виготовляють біля 15 видів різних тканин.
- У цілому світі бавовняні плантації займають біля 30 млн. га, що за площею зрівнюється із розмірами Італії, а урожай складає біля 20 млн. тон.
- Більшість плантацій знаходяться у: Китаї (29%) , Індії (24%) та США (18%). А найбільш якісна бавовна продукується в Єгипті.
- У середньому кожен мешканець планети щорічно використовує близько 10 кг бавовняних виробів.
- На відміну від інших тканин, під впливом вологи міцність бавовняної тканини не зменшується, а зростає (на 15%).
- Бавовна є витривалішою за шерсть, але слабшою за льон.
- Після 940 годин на сонці міцність бавовни знижується вдвічі.
- Природній колір бавовни коливається між білим, жовтим та коричневим.
- Такі країни як Туркменістан, Киргизія, Таджикистан та Узбекистан зображають на своїх гербах бавовник.
- Хімічний склад бавовни – це 95% целюлоза.
- Для виготовлення української національної валюти – гривні, використовується 100% бавовняний папір.
