У ті часи, коли навіть бормашина виглядає як фарфорова лялька, а позашляховик схожий на романтичний дирижабль, більше не можна заплющувати очі на зовнішній вигляд – ніде, ніяк і ніколи! Зовнішність стає козирем, фішкою, приводом для знайомства і причиною для розставання, це провокація, це стиль життя.
А внутрішній світ, запитаєте ви? Чи цікавить сьогодні хоча б когось, що знаходиться та відбувається – всередині? Ні, не подумайте, що ми збираємося продиратися скрізь тернисті та невдячні хащі філософських роздумів про те, як зубожіли мораль та ідеологія. Ні, ми хочемо розповісти про те, що знаємо напевне. Про те, з чим маємо справу щодня. Поговоримо про текстиль, якого геть не бачать дизайнери. Точніше бачити – бачать, але пізнавати краще не хочуть.
Текстиль – важлива складова будь-якого інтер`єру: чи то в приватному будинку, чи то в офісі, у кінотеатрі чи ресторані, крім того, тканина відіграє не менш важливу роль у житті людини – адже саме вона створює психологічний затишок. Тканина – це зручно, практично, приємно, без тканини навколо холодно, пусто і голо, очі бігають приміщенням і не мають, за що зачепитися… Якщо текстиль обрали правильно, то він обіймає та огортає, як ковдра, у нього моментально хочеться кинутися, як в море. Можна сказати, що текстиль робить приміщення «безпечним» та комфортним для очей, жилим, заселеним.
Щодня ми спілкуємося з виробниками меблів та витрачаємо багато сил на пояснення того, чому європейські тканини навіть порівнювати з китайськими – грішно та смішно. У відповідь ми чуємо один аргумент – ціна. Щодня до нас приходять дизайнери, і ми перевертаємо шоу-рум догори дриґом у пошуках тої єдиної та неповторної – потрібної тканини. І доволі часто нам доводиться орієнтуватися лише на одну-єдину вимогу – «якомога гарніше».
А що всередині? Невже нікого не цікавить «характер» і походження, «вміння» та властивості тканини? Склад, запах, тактильність? Так, у сучасному світі синтетика вже нікого не лякає, від неї сьогодні ніде не дітися, та і без неї не обійтися. Але синтетика – це поняття широке.
Синтетична тканина може містити речовини, які в прямому сенсі шкідливі та потенційно небезпечні для здоров`я. Коли ви заходите в меблевий магазин чи шторний салон, у ресторан, що тільки-но відкрився, будь-куди, і відчуваєте їдкий «пластмасовий» запах – оце воно! Шкідлива речовина, якої там не повинно бути!
У тканинах, що були вироблені в Європі та пройшли перевірку якості відповідно до європейських стандартів, місткість формальдегідів не перевищує дозволенної норми, крім того, європейські тканини не містять речовин невідомого походження, які б могли завдати шкоди! В іншому випадку їх просто не випустили б за межі фабрики. Зате в аналогах європейських тканин з розряду «подешевше» місткість формальдегідів може перевищувати дозволенний показник у 1000 разів!
Коли ви купуєте м`які меблі або будь-яку текстильну продукцію, не соромтеся понюхати те, що ви збираєтеся придбати. Саме понюхати! Якщо відчуєте різкий хімічний запах – відійдіть та починайте пошуки знову.
Другий аспект, до якого дизайнери можуть поставитися недбало під час добору текстильної продукції, – це тактильність. Те, що ви відчуваєте, коли торкаєтеся чого-небудь, називається «туше». Туше – особливий чинник, не варто нехтувати їм під час добору м`яких меблів, інакше щасливі покупці дивану перетворяться на нещасних, адже доведеться уживатися з колючим, жорстким, холодним предметом, який буде блищати та сяяти в їдальні.
Зовнішня краса може виявитися оманою. Не тільки людина може бути підступною, але й тканина також. Іноді зекономити на тканині – означає зекономити на здоров`ї. Не соромтеся доторкатися до текстилю в магазинах та сідати на салонні дивани, цікавитися, ставити питання, здаватися розгубленим профаном. Усі спеціалісти спочатку були розгубленими профанами. Просто вони в свій час не побоялися поставити питання.
