Ініціатива української архітектури і дизайну говорити про "болюче" в суспільстві стала особливо помітна з появою соцмереж і частих дискусій. Професіонали дизайну настирливо доносять, що будинок не обмежується стінами квартири, що вся наша країна, її вулиці і будівлі однаково важливі для розвитку суспільства.
Cuba Buba - це не просто гра слів, а соціальний проект decorkusnetsov. Його сенс в тому, що на території лікарні створюється особливий простір для дітей з різними потребами. Зараз вже встановлюється третя така кімната. Cuba Buba отримала гран-прі премії інтер'єр року 2017, про неї неодноразово писали в різних ЗМІ. Ми поговорили з Валерієм Кузнецовим про весь шлях від початку до реалізації, про нерозуміння, проблеми і чому це не так складно, як може здатися.
Початок
Це вже не перший наш соціальний проект, ми самі поставили перед собою таке завдання. Тому говорити, що до нас хтось за цим звертався не зовсім правильно. Ми прийшли і попросили: «Дайте нам місце! Ми самі все придумаємо, і зробимо все самі ». Ось так ще на початку 2017 домовилися, що будемо ставити першу Бубу.
Ідеологія її була пізнавально-ігровою, бо для тієї категорії дітей, з такою патологією, потрібно було просте і ненав'язливе. Але в решті-решт, ми пішли дещо іншим шляхом, бо опинилися на території неврології. Після довгих переговорів виявилося, що цей процес непростий.
Перший час було складно. Так, це не просто прийшов собі з ініціативою і тобі все дали. Ніхто тебе не пустить. Заходити в лікарню дуже складно, з будь-якою допомогою. Там швидше подумають, що ти їх потенційний клієнт, ніж волонтер-помічник. Чому? По-перше, вони не вірять. По-друге, навіть якщо і вірять, то не вірять, що це буде зроблено! А по-третє, не розуміють хто це такі, що за безумці, і що їм треба?
Вони ж думали, що ми, як і всі в цій країні, звикли: потринділи-потринділи і розійшлися. А тут не так. Я дуже люблю поговорити. Але «жах» моєї балаканини в тому, що все що я говорю, потім все роблю. І тоді тяжко: що не скажу - треба реалізовувати.
Уже після того як проект був реалізований - всі в лікарні видихнули з полегшенням.
Біла кімната. Шлях до чистої форми
Бюрократичної тяганини не було, було питання: «А як до цього підійти?». Зараз-то я вже сміюся з цієї теми. Але на першому етапі ми розпитували лікарів про все: «що потрібно, який підхід повинен бути, які кути, які кольори?». Зібрали дуже багато інформації. Протягом всього часу ми працювали з психіатрами, психотерапевтами та психологами. В решті-решт намалювався образ, що ж це таке має бути, прибрали все зайве і отримали чисту форму.
Цінність CUBA BUBA
Не скажу точної вартості, але Буба дуже доступна в ціні. В принципі, будь-яка лікарня або охочі можуть звернутися і легко її реалізувати. Зараз ми готуємо повний пакет документів, бо з початку, скажу чесно, ми не були готові до комерційного боку цього проекту.
Чи потрібно іншим архітекторам "роздуплятися" в цьому напрямку? Ну звичайно ж потрібно. Час покаже, думаю це скоро стане трендом в українських колег.
А що, якщо...
Як би я відреагував, якби побачив копію Буби? Складно сказати, а ще складніше уявити, от чесно. Ми вже зіткнулися з читальною аркою (копії арок з'явилися в різних містах - прим.автора). Смішно все роблять, невдале копіювання. Це погано і, взагалі, неправильно. І ситуація дурна, адже судитися немає з ким, краще бути вище цього. На Бубу поки копій немає, але подивимося.
Насправді, ми дуже хочемо, щоб люди творили й вигадували. Нехай роблять щось нове, несхоже. Навіщо робити те саме, так ще й неправильно. Є ж багато інших варіантів.
Що порадити тим, хто хоче щось зробити для суспільства? Тільки бажання і терпіння. Грошей великих це не вартує, а якщо і коштує дорого, то згуртовуйте небайдужих, є багато охочих інвестувати в ідею. Попри складність шляху - повірте, віддача того варта.
