Львів. Кава. Вечір. Затишок. Друзі. Lviv Coffee Festival вміло об’єднав усе це й ще раз нагадав, що деколи варто призупинити свій шалений ритм і просто провести час з друзями за чашкою кави.
Ми прийшли кавувати до Марка Савицього, нашого друга, справжнього львів’янина, кавомана, архітектора та засновника архітектурного бюро Savytskyy Design. Поговорили про все на світі: про каву, дизайн-маніпуляції, поп-культуру та благодійність.
Стенд від Savytskyy Design вирізнявся з-поміж іншим. Та не лише своєю стилістикою – він вирізнявся змістом.
- Розкажіть про свою локацію. Зокрема про ваше кавове панно.
Зазвичай, студія «Savytskyi Design» створює комфортні зони споживання кави, бо ми проектуємо кав’ярні та ресторації. Але ми вирішили, що на Lviv Coffee Festival цього нам буде мало, тому вирішили сповнити комфорт змістом.
Каву можна пити з користю. Але не тільки для здоров’я, але й для душі та для суспільства.
Перфоманс «Промінь добра» – це благодійна ініціатива для лікарні Охматдит, у рамках якої буде зібрано кошти на потреби відділення інтенсивної терапії.
На спеціальному спроектованому світильнику-панно встановлено 1000 капсул кави. Коли хтось із відвідувачів робить благодійний внесок, ми частуємо кавою – витягуючи капсулу з кавою ми ніби вивільняємо особистий промінчик добра.
Мені дуже цікаво скільки променів ми зможемо вивільнити. Це лакмусовий папірець доброчинності. Це лакмусовий папірець для суспільства. Благодійність є зараз дуже затребуваною.
- Як з’явилась ідея створення такого формату локації? Вона вирізняється з-поміж інших.
Ми стали першовідкривачами такого формату. Ми вже на такій стадії, коли хочеться робити щось більше, ніж просто свою роботу – проектувати. Прагнемо діалогу.
Замість зони для фотографування, ми створили зону для спілкування, де, за смачною кавою, провели декілька зустрічей із рестораторами та дизайнерами. Додатково створили зону для відвідувачів фестивалю, бо помітили, що немає комфортної зони, де люди будуть смакувати каву придбану в учасників фестивалю. Відвідувачі беруть на інших локаціях каву і приходять до нас у зону комфорту.
Це теж свого роду перфоманс – ми не виділяємо цю зону, як свою територію. Сюди сідають усі бажаючі, спілкуються, відпочивають. І за цим дуже цікаво спостерігати: як люди насолоджуються кавою, як вони комунікують, чи отримують задоволення від такого спілкування. Ми віримо, що в кавуванні по-львівськи важлива не кава.
- Що ж тоді є важливим?
Насправді, кава – це не завжди «яка». Особисто для мене кава – це «з ким».
Виробники завжди акцентують свою увагу на смакових якостях кави, на правильному ритуалі приготування та споживання. Це насправді важливі чинники кавової культури. Але для мене дуже важливо з “ким” кавувати.
Кава – це дуже чесний напій, який вимагає кавування з людьми, які тобі подобаються. Емпатія до людини має підсолоджувати гіркоту кави.
- Яку каву любите?
Люблю різну каву. Можу випити міцну, коли треба збадьоритись. Та зазвичай роблю собі «кавовий молочний напій» – готую рістретто і додаю туди багацько молока.
- Де любите куштувати каву?
Кава – це ритуал. Я п’ю каву зранку вдома, пізніше на роботі – і це завжди ритуал, незалежно від місця.
Ритуальність в повсякденному житті дає нам відчуття стабільності. Кава є певним психологічним наркотиком – ми стаємо залежні від процесу кавування.
На нашій відео-інсталяції транслюється ролик про те, як люди вдома варять каву. Кожен це робить по-різному. Хтось запарює, хтось варить в гейзерній кавоварці, хтось – в аеропресі. Кава вдома – це свобода приготування. Але ця повторювана дія додає відчуття спокою та стабільності.
- Чи не вважаєте, що сучасні ресторатори спопсовують каву?
Це маркетинг. Введення кави в поп-культуру – це певною мірою добре. Навіть візьмемо за приклад цей фестиваль. Він не про продаж кави. Він про створення комуни людей-кавоманів. Це підтримка кавового бренду міста та кавової культури в цілому. Якщо не буде кавової культури – люди не цінуватимуть працю усіх задіяних на цьому ринку. Тому певний елемент поп-культури потрібен.
Поп-культура підняла музику. Поп-культура підніме кіно. Все починається з поп-. Велике мистецтво починається з вар’єте. Великий сучасний дизайн починається з ескізного проекту, який спершу може видаватись досить простеньким.
- Яку роль відіграє інтер’єр кав’ярні?
Інтер’єр це канва сервісу. Мова дизайну сприяє невербальному діалогу з гостями закладу. Але первинними все ж є кухня, обслуговування, привітність персоналу.
- Чому в кав’ярнях так мало текстилю?
Наявність текстилю, як одного з елементів дизайну, залежить від того якої мети хочуть досягнути інтер’єрним рішенням.
Текстиль в кав’ярнях не завжди є доцільним. Є таке поняття, як «дизайн маніпуляція» – це коли умеблюванням та декором ресторатор досягає часу перебування відвідувача в закладі.
Тканини – це елемент комфорту. Текстиль є характерним для ресторанів, де людина має пройти процес від аперитиву до другої страви, десерту. А це є час. І щоб цей час перебування був комфортним, використовується текстиль.
Зараз популярні урбан-кавярні, кава зі собою – в таких закладах людина має придбати каву і піти. Зважаючи на те, що ціна кави там є нижчою, має бути великий оборот людей, щоб був прибуток.
Якщо ж говорити про ресторани – то текстиль відіграє дуже велику роль. Але не просто текстиль, а якісний текстиль.
У дизайні комфортного ресторану, окрім ергономіки, я приділяю увагу декільком важливим елементам. Cеред них, важливим є якісний текстиль. Він має бути правильно підібраний по колористиці, та тактильним відчуттям, щоб загальна композиція була виразною та стильною.
