Нове – добре забуте старе. Не дарма ця фраза так часто використовується, коли говоримо про моду. Щодня з’являються все нові й нові інтерпретації давно улюблених ідей та форм, які деколи навіть не розпізнаєш з першого погляду. Цей принцип стосується й орнаментів.
Озирніться – нас оточують сотні тисяч візерунків та патернів. А що найцікавіше – їх і далі продовжують придумувати, додаючи, комбінуючи й виокремлюючи незвичні елементи. Але як би дизайнери не старались, майже кожен орнамент провокує маленьке дежавю. Й цього не потрібно соромитись. Мода – поняття циклічне, і, рано чи пізно, ми все одно звертаємось за «порадами» й натхненням до скарбниці історії.
Одним із візерунків, який підкорив собі не лише світ, але й час, є «гусяча лапка» або, як говорять французи, – «п’є-де-пуль». Важко підрахувати скільки піків популярності він пережив за час існування, але одне можна сказати напевне – його ера ще не завершилась.
TURTLE BAY
Мало хто знає, та й у це трохи важко повірити, але перші згадки про легендарний орнамент датуються періодом далекої Римської імперії. Таке відкриття здійснили археологи, які на території сучасної Шотландії натрапили на незвичний патерн, який прикрашав шерстяні тканини. Продовживши розкопки, дослідники переконались, що знахідка не одиночна – візерунок був широко розповсюджений на теренах усієї Великобританії. Автор славнозвісного принта, мабуть, навіть й не здогадувався, що його витвір здобуде таку популярність, століттями викликаючи шквал захоплених емоцій.
PEDRO
Як тільки гусяча лапка почала свою «кар’єру», її одразу почали копіювати. Першими, хто запозичили ідею відомого орнаменту, стали недалекі сусіди Туманного Альбіону – скандинави. Тканини, на яких виднілось таке нетрадиційне зображенням, вони цінували наче справжній трофей. А самі британці піднесли значення візерунка на настільки високий рівень, що у ХІІ ст. почали ним прикрашати навіть церкви. Погодьтесь, такими фактами може похизуватись далеко не кожен сучасний орнамент.
Повертаючись до теперішнього, можна із впевненістю сказати, що на світовий рівень фанатичного захоплення п’є-де-пуль вивела Коко Шанель. Саме вона одягнула головну героїну фільму «Сніданок у Тіфані» Одрі Хепберн у піджак із легендарним малюнком. З того часу гусяча лапка оселилась на модних подіумах Мілану та Парижу і стала «мастхевом» для кожного дизайнера, незалежно від сфери його діяльності.
PEDRO
Меблева оббивка, шпалери, килими, штори, одяг, аксесуари – важко перелічити усе, що готове огорнутись у харизматичну оздобу п’є-де-пуль. Та як не крути, найвдаліше візерунок проявляє себе на тканині – своєму першому носієві. Традиційно орнамент гусяча лапка формується шляхом переплетення чотирьох світлих та чотирьох темних ниток в обох основах текстилю. Хоча сьогодні активно використовується техніка принтування та інші методи нанесення малюнку, але ніщо не зможе настільки ефектно передати усе багатство патерну, як рельєфне плетення різнобарвних ниток.
CONDOTTI
На сьогодні, існує незліченна кількість варіацій гусячої лапки. У колекції текстилю Interior Fabrics також є достойні представники цього славнозвісного орнаменту. Дрібні та масштабні лапки PEDRO та GERT, нестандарні кольорові комбінації TURTLE BAY та піксельна інтерпретація CONDOTTI – вони такі схожі, але такі різні. Ми чекаємо вас у нас в шоу-румах аби познайомити із кожною тканиною ближче!
