Всі ті, хто був на виставці домашніх меблів, текстилю, освітлення, предметів інтер`єру та декору Desigh. Living Tendency 2016, знає, що провідним проектом цього року, як і попередніх років, був Театр Дизайну, яким цього разу «опікувався» ODESD2. Це був театр – не в класичному розумінні, хоча дещо від класики в ньому все ж було.
А тим, хто не встиг побувати, ми все детально розповімо. Театр Дизайну представляє з себе виставковий простір, поділений на 4 частини, кожна з яких була оформлена досить «драматично», а саме в стилі однієї з чотирьох драм Вільяма Шекспіра. «Ромео та Джульєтта», «Отелло», «Гамлет» та «Король Лір» стали головними героями, а точніше не вони, а їх кімнати. Інтер`єри оформили сучасно, так, ніби герої Шекспірівських п`єс живуть сьогодні та зараз.
Дизайнерам Театру вдалося передати характер кожного з героїв у інтер`єрах їхніх кімнат. І без зайвої допомоги було зрозуміло, хто і де живе і що собою являє. Театр стався! Театр зіграв сам за себе – без акторів та без слів суфлера. А точніше – зіграв дизайн. Кожен, якнайменший, предмет інтер`єру – виступав у певній ролі, незамінним елементом єдиної картини. Були головні герої, виконавці другорядних ролей і масовка. Вистава вдалася.
І саме про це говорив Сергій Костенко, засновник компанії Interior Fabrics та офіційний представник Italvelluti в Україні, у своєму виступі в Театрі Дизайну, який відбувся 30 вересня о 14:00. Про розподілення ролей в інтер`єрі. А точніше про ролі, які можуть грати тканини, варто лише дати їм таку можливість. Сергій Костенко розповів реальні історії використання інтер`єрного текстилю – незвичайні історії, які «написали» сміливі люди і безсумнівно талановиті.
«Я хочу розповісти вам історію моєї власної квартири, про прекрасне рішення від молодого надзвичайно талановитого дизайнера Настасьї Амаї, історію одного вікна, через яке тепер дивовижним чином ллється світло і вдень, і вночі. Я хочу показати вам приклади казкового перевтілення звичайних магазинних меблів після модного вироку Ольги Набігуз. А також презентувати вам неймовірну та дивовижну ідею від одного з найвидатніших архітекторів України – Юрія Самсонова, людини, яка наважилася зробити крок вперед і вийти за рамки простого дизайну. Ці ідеї зможуть не тільки краще розкрити можливості текстилю, але й підштовхнути вас до власних, не менш цікавих, рішень».
Настасья Амаї розробила ідею незвичайних штор, що пропускають світло дивовижним чином – і ззовні, і зсередини, і вночі, і вдень. Штори, створені не для того, щоби приховувати те, що знаходиться всередині, і не для того, аби приглушувати сонячне світло, а навпаки – пропускати світло, але дуже делікатно, «струменями», розправляючи та відділяючи промені один від одного. У той самий час все те, що знаходиться всередині – не приховано, а лише трохи прикрито. Всередині – затишок та тепло, яким хочеться поділитися, а не приховати. Для цього Настасья Амаї використала тканини Interior Fabrics з колекцій MAGA та COLOMBIA.
Ольга Набігуз довела, що навіть найпростіші та зовсім не привабливі з першого погляду дивани можна перетворити в головних героїв інтер’єру, якщо вдягнути їх у правильні тканини та «згладити гості кути». У проекті «брали участь» тканини Italvelluti: PERSEMPRA, SERENATA, VELLO та API; а також тканини GEORGE та штучне хутро SABBA від Interior Fabrics.
А Юрій Самсонов повністю перевернув з ніг на голову уявлення про інтер`єрний текстиль. Він використав меблеві тканини Italvelluti там, де їх важко навіть уявити собі. Він зміг органічно «вживити» тканини для м’яких меблів – не до м’яких меблів, а до книжкових полиць, шаф, етажерок. Юрій Самсонов надав «твердим» меблям нову фактуру – м’яку, домашню, затишну, розслаблену. На таке треба було, дійсно, наважитися.
Сергій Костенко: «У цій презентації я хотів розкрити перед вами тканини – як свободу вибору та експериментів, розкрити тканини, як самодостатній елемент, здатний взаємодіяти з інтер’єром і навіть зі своїми господарями…».
Наприкінці виступу були подарунки – ляльки в італійських меблевих тканинах Italvelluti. Адже це театр, і хай там не потрібні діючі особи, ми вирішили трохи розбавити загальну атмосферу і вивести на сцену ляльок. І ляльки Феї від майстрині Ірини Бердаль-Шевчик – остання невимовна історія виступу Сергія Костенко про те, як меблевий текстиль виходить за межі своїх можливостей. Іноді потрібно вийти з себе, аби показати, на що ти здатен, – як зробили наші герої. І це те, що ми популяризуємо в Україні, робімо це разом.
